У цій статті ми детально розглянемо, як створювався цей легендарний автомобіль, які технічні рішення зробили його неперевершеним, чому він став зіркою кіноекранів і як еволюціонував до сучасних версій, що здатні кинути виклик найкращим суперкарам світу.

Сучасний німецький автопром — це не лише легкові автомобілі, а й потужні вантажівки, автобуси та спецтехніка. Концерни постійно інвестують у розробку електричних силових установок, систем автономного керування та екологічних матеріалів. Наприклад, до 2025 року Volkswagen Group планує інвестувати понад 180 мільярдів євро в електрифікацію та цифровізацію. Нижче розглянемо ключових гравців ринку, їхні сильні сторони та актуальні моделі.

У 1965 році Керолл Шелбі використав шасі від Ford Mustang для свого нового проєкту. Перший прототип отримав назву Shelby GT350, а згодом був перероблений у більш потужний Shelby GT500, який випускався до 1970 року. Історія відносин Шелбі з автогігантом Ford складалася якнайкраще, особливо для самого Керолла. Результатом тісної співпраці став легендарний Ford GT40, який приніс американській компанії перемогу в Ле-Мані. Найважливіше те, що протягом двох років Шелбі вдавалося збирати автомобілі за заводською ціною свого партнера, що було безпрецедентним досягненням для того часу.

Перший концепт, представлений на Токійському автосалоні 1999 року, мав 18-циліндровий W-подібний двигун об’ємом 6,3 літра, що видавав 555 кінських сил. Однак цей агрегат виявився надто складним і ненадійним. Уже через два роки, на Женевському автосалоні, компанія показала кардинально перероблену версію з двома V8, об’єднаними в єдиний блок. Це рішення стало основою для легендарного W16, який згодом отримав чотири турбіни. Серійне виробництво планувалося на 2003 рік, але численні проблеми з охолодженням і поведінкою автомобіля на швидкості понад 350 км/год змусили інженерів відкласти старт. Остаточна версія побачила світ лише у 2005 році, а її ціна стартувала від 1,7 мільйона євро.