Статті про мотоцикли
Yamaha FZS 1000 (розповідь про Yamaha FZS 1000)
Розповідь про Yamaha FZS 1000Прі
вибір мотоцикла, кожен керується якимись своїми критеріями: потужність, зовнішній вигляд, комфорт. Набагато складніше, коли хочеться поєднати слабосполучені характеристики.
Благополучно продавши свою Yamaha XJ 400 Diversion, до речі відмінний апарат, задумався про те, що б взяти наступним. Підштовхнуло до цього кроку наступне: їду я свої граничні 150 км/год по трасі, обганяю нечисленні автомобілі і тут зі свистом пролітає щось чорне і йде вдаль. Максималізм взяв своє, тоді я зрозумів, що хочу динаміки. Однак брати спортбайк, означало б змиритися з дискомфортом за кермом, попрощатися з дальніми поїздками, та й просто спокійною розміреною їздою. Тут слід згадати про те, що мій зріст вага 196-96. Кубатурний неокласик? Відсутність вітрозахисту, тяжкість в місті, слабка динаміка за 200 і іже з ними.
Розповідь про Yamaha FZS 1000Хотілося
динаміки спортбайка, вітрозахисту туриста, комфорту посадки класика, та й легкість у місті б не завадила.
Розглядав варіанти Yamaha FZS 1000, Suzuki Bandit 1200, Suzuki SV 1000.
В результаті аналізу зрозумів, що по суті у «Фазера» немає конкуренції: SV-це V-подібний двигун, слабкі гальма і передня вилка, та й посадка близька до «ембріонної», Bandit-важкий, менш динамічний, більш орієнтований на далекі променади, загалом туристична складова превалює над іншими. Всі міркування були чисто теоретичними, що складаються з відгуків інших людей і статей в журналі «Мото». Проїхатися вдалося лише на FZS 1000, який залишив найпозитивніші враження.
Купивши мотоцикл і проїхавши на ньому чимало кілометрів, хочу сказати без евфемізмів всім, хто сумнівається брати його чи ні-беріть! Мотоцикл дійсно поєднує неочітне:
-
ветрозащита-к счастью мне попался аппарат с высоким ветровым стеклом, что
с моим ростом критично; -
маневренность в городе-большой угол поворота руля и сравнительная легкость
;
Розповідь про Yamaha FZS 1000
Все ці якості дозволяють відправитися в дальню поїздку (рекорд-954 км. за день із зупинками на заправку), пульнути по хорошій порожній трасі (максималка 260 км/год), просто неспішно покататися з піднятим забралом шолома. Так, це можна зробити і на мотоциклах іншого класу, але з однаковим задоволенням їздити в різних режимах дозволяють одиниці. Недарма той же «Мото» нарік його «мотоциклом без недоліків»! Єдине на що можу поскаржити, хоча й розумію, що досягти цього без шкоди іншим якостям неможливо - це комфорт на швидкостях 200 +, тому що залягати на бак з прямим кермом вельми своєрідно. Хоча в принципі довго в такому режимі і не поїздиш, автобанів у нас немає. Нарікати ж на архаїчність ходовий або карбюратор, мабуть не має сенсу, та й новий FZ-1 пропонує блага прогресу. Мотик легко піднімається на заднє, добре тримає трасу, їть з крейсером 150 км/год близько 6 л. Такий мотоцикл на всі випадки життя. Що важливо дизайн апарату чудовий! Навіть через 15 років з моменту дебюту, він все ще актуальний.
P.S. Прокотившись на інжекторному FZ-1, відзначив його велику злість і гостроту в управлінні, чіткість роботи КПП, а також відчуття більш маленького мотоцикла (можливо тому виною менший бак і низько розташований кермо). Загалом фазер еволюціонує в злий нейкед, стаючи на сходинку ближче до спортбайків.
Розповідь про Yamaha FZS 1000