Kawasaki ZZR400 (хороший байк)

Давно мріяв про японський мотоцикл. Після довгих роздумів відразу вирішив, що буду брати спорт-туриста. Так як великими фінансовими можливостями не володів, то звернув свою увагу на кавасаки ззр 400. Наполегливо і довго шукав його на просторах інетрнета, щоб і не вушатаний був, і коштував розумних грошей. І мені такий попався)) Відразу скажу, що в техніці я повний валянок, спасибі продавцю, що байк мені віддав в хорошому стані, нічого туди вкладати не довелося. Він сам поміняв перед продажем всі витратники, гуму.

Відразу скажу, що сідати за «штурвал» цього байка я боявся, бо розумів, що це не скутер китайський. Хоча я і володів совкоциклами і середньоубатурними скутерами. По-перше, що хочеться відразу відзначити - це важке кермо при низькій швидкості, я аж злякався, думав, що при першому повороті навернуся, ан ні, як набрав ходу - тяжкість керма вже зовсім не відчувається. Дуже доброзичливий мот, хоча важкий. Не дай Бог впаде, хрін сам, піднімеш. Дуже сподобалася динаміка і стійкість на великих швидкостях. Вичавлював на ньому все, що було на спідометрі (і сам, і з пасажиром). Зручна посадка, гарний вітрозахист. А як радує погляд оточуючих. Так, є байки і краще, і вище класом, і кубатурніше. Але хочу сказати, що для новачка це байк - те, що треба.

Так я й експлуатував його, їздив на роботу, на відпочинок, за місто. Звичайно практичності від байка не варто очікувати, для мене це транспорт вихідного дня. Але неприємності себе не змусили довго чекати, хоча всі вони були не з вини мотоцикла.

Якось їхав я з роботи, зупинився біля світлофора і через секунди 3 відчуваю найсильніший поштовх, як я втримався в сідлі - не знаю. Обертаюся, а в мене «втюхалася Хонда Пілот». Вгадайте, хто за кермом? Жінка, хоч і не блондинка. Благо не погана попалася, - запитала, скільки вона винна, я і відпустив її геть. Звичайно удар був хороший, корму зім'яло підчисту, слава Богу, що всю силу на себе прийняло заднє колесо, але пластик задній прийшов в непридатність, та й геометрію бампера порушили, глушак лопнув. Який у мене був стрес, як мені шкода було мот. Ех... Відвіз я того ж дня його в ремонт. Зробили мені його через тиждень, забрав - не скажу, що став як новий, але і не відразу було помітно, що в корму «тюкнули»

.Через місяць експлуатації вже я ступив: при з'їзді з підйому мене обганяла класика і витіснила на ґрунтовку, але я, щоб в яр не падати, доклав байк на бік. Стесав всю праву бочину, лапку заднього гальма відірвало, кришку картера затер. Пластик не тріснув, а лише обтерся. Лампа повороту навіть не тріснула! А після падіння завівся, хоч і з штовхача. Я після падіння ще 40 км на ньому проїхав, а йому хоч би хни. Після моїх пригод з байком вирішив, що це не моє, і поставив його на консервацію на зиму. Після цього в березні відвіз його на ремонт, де його із задоволенням купив новий власник

. Що можна сказати... що такий байк не іграшка, а серйозний транспорт пересування. Але думаю, що він зможе подарувати радість свого власнику, японську надійність, динаміку і море задоволення за невеликі гроші.