текст з Моторевю № 2, 2005 р.: Серед усього різноманіття моделей мотоциклів, випущених за останні чверть століття, часом зустрічаються моделі, які просто вражають своєю добротністю, утилітарністю, надійністю і невибагливістю. До таких і відноситься машинка, що розглядається. Двигун Простий, надійний і невибагливий мотор повітряно-олійного охолодження від ендуро XT-400 Artesia використовувався ще в попередній модифікації мотоцикла. У цій моделі він позбувся кік-стартеру, але придбав електростартер. Чи варто говорити про те, який запас міцності лежить в ендурівському моторі, нехай і «підтиснутому» на 2 к. с., і наскільки він невибагливий? Само собою, динамічними характеристиками мотор не приголомшує - такий спокійний «чих-пих» для міста, досить тягливий і еластичний. При своєчасному обслуговуванні мотор буде практично вічним. Загальний характер роботи КПП від зміни передавальних відносин не змінився - як вона була розрахована на жорстку роботу ендурівським мотоботом, такою вона і залишилася - з пристойним ходом і невиразним спрацьовуванням. Надійність, ясна річ, теж залишилася ендурівською, тобто абсолютною. Рама і обвіс Проста сталева трубчаста рама має цілком гідні характеристики для такого утилітарного мотоцикла. Обвісу як такого немає. При падіннях якщо що і страждає, так це сам мотоцикліст в першу чергу. Щось ще суттєве на цьому мотоциклі пошкодити практично неможливо. Ну... Майже... Комбінація приладів і фара б'ються так само успішно, як і у будь-якого класика-нейкеда. Підвіски Підвіски, як і годиться простому і дешевому апарату, найпростіші - нерегульований телескоп попереду і моноамортизатор з регулюванням по піджаттю ззаду. Енергомісткість підвісок на цілком гідному рівні. Гальма А ось цим мотоцикл творці наділили від душі! Передній 320-мм диск з чотирипоршневою скобою настільки різко осаджує мотоцикл, що початківці постійно їм перетормажують. Якщо кому не вистачає енергетики гальм, то варто перевірити стан рідини і тип використовуваних колодок - гальма у мотоцикла душевні! Заднє гальмо - цілком адекватне. Комфорт Як і будь-який класичний мотоцикл, SRX цілком комфортний. Особливо варто відзначити його міські можливості - тяговитий мотор, сам мотоцикл вузький, як гончий пес, та й такий же легкий, великий кут повороту керма, невелика база - все це в пробках дозволяє вертітися вужем, проповзаючи в такі місця, куди тільки скутер сунеться. Однак на трасі цей городянин абсолютно недоречний - вже зі 120 км/год починають дошкуляти конкретний вітродуй і вібрації мотора. Та й коротка база в поєднанні з малою вагою нагадують про себе шараханням по полотну від найменшої купини і бічного пориву вітру. При цьому ще й місткість бака зовсім не далекобійна. А надумаєте посадити пасажира, і від динаміки залишаться сльози. Щоправда, сам пасажир довго не всидить - «жердочка» під ним жорсткувата і вузькувата. Модифікація Існує версія з мотором 600 см3. Відрізняється тільки обсягом мотора. У попередній модифікації 1985-1990 рр. мотоцикл випускався з дещо іншою ходовою частиною, із задньою підвіскою класичної схеми, з двома амортизаторами та іншою формою сідла.
