Вантажний моторолер зручний для фермерів

Вантажний моторолер з 'явився ще в п' ятдесятих роках минулого століття в Італії. Його родоначальником вважають Piaggio Ape-модель.

Через двадцять років в Індії отримали широке поширення вантажні моторолери з кабіною. Їх за італійською ліцензією почала випускати місцева компанія Bajaj. Через буквально десять років практично у всіх країнах східно-азійського регіону можна було зустріти вантажний моторолер, який використовувався як розвізний пікап. У ті роки він був максимально уніфікований з таким традиційним засобом пересування, як рикша, розташувавшись в ніші між звичайними чотириколісними таксі і велосипедами. У таких багатомільйонних містах регіону, як Калькутта, Делі, Мубаї, Бангкок і т. д., вантажний моторолер був відмінним рішенням для пересування. Його популярності сприяли також мала ціна і низькі податки, що поєднуються з відносною економічністю і маневреністю.

Опис

Вантажний моторолер традиційно оснащений бортовим кузовом, на якому передбачена можливість установки тенту. У вісімдесятих роках минулого століття в СРСР найбільш популярна була така модель, як "Мураха".

  Однак з масовою автомобілізацією в РФ в дев 'яності роки вона швидко зникла не тільки з міст, але і з сільських місцевостей. Сучасні моделі мають вантажопідйомність не більше трьохсот кілограм, хоча у деяких вона досягає і до семисот. Витрата палива коливається від трьох до семи з половиною літрів на кожні сто кілометрів, залежно від типу двигуна. Вантажний моторолер має три колеса, причому на задні з них привід здійснюється так само, як і в автомашин - через диференціал. Деякі сучасні моделі оснащені закритою глухою кабіною, розрахованою на водія і двох пасажирів на задньому сидінні. Однак це ще не привід зарахувати транспортний засіб до малолітражних автомобілів, оскільки вантажний моторолер має раму і загальне розташування для механізмів у їх типовій компоновці. Двигун у нього буває дво- або чотиритактним інжекторним або карбюраторним, проте сфера застосування останнього в даний час вельми звужена. Пояснюється це посиленням вимог до екології в країнах, що входять до Євросоюзу. Вантажні моторолери повинні ставитися на облік і щорічно проходити техогляд. Для їх водіння потрібна наявність посвідчення водія з категорією А.

Вітчизняні моделі

Ще за радянських часів в країні був освоєний і налагоджений конвеєрний випуск найперших вантажних моторолерів. "Тула" і "Вятка" були створені на базі передових за тим часом досягнень техніки. Вони мали підресорені незалежні підвіски коліс. Їх компонування була покликана створювати деякий комфорт і для водія, і для пасажира. Крім того, вантажний моторолер марки "Тула" був забезпечений електростартером. Обидві моделі мали двотактні двигуни з примусовим охолодженням.

Моделі з Китаю

Триколісна техніка, в тому числі і вантажний моторолер, в Китаї користується великим попитом. У Піднебесній їх виробництво постійно розширюється, впроваджуються нові лінії, модернізуються конструкції. І на російському ринку китайський вантажний моторолер, ціна на який коливається в межах шістдесяти-сімдесяти тисяч гривень, досить затребуваний. Особливо це стосується таких моделей, як "Кінфан", "Омакс" тощо. Фермери їх використовують для перевезення фруктів і овочів, а також для дрібної худоби. Крім того, вантажний моторолер затребуваний в будівельній області.