Ще незибутий мотоцикл "Дніпро"

Ще незибутий мотоцикл "Дніпро"

Легендами не народжуються, легендами стають. Те ж саме можна сказати і про мотоцикл "Дніпро". Ще недавно продукт Київського мотоциклетного заводу колесив по всій країні, гордо оголошуючи вулиці гарчанням свого мотора. Його можна було зустріти у всіх куточках, будь то столиця або велике місто, та й у селі йому доводилося бувати. Скрізь, де б не з 'являвся славний "Дніпро", можна було знайти його шанувальників. Сьогодні ж через несправедливе перенасичення ринку всякими китайськими "іграшками", мотоцикл "Дніпро" втратив свою колишню популярність. Але навіть зараз, зрідка, якщо добре пошукати, можна зустріти справжніх поціновувачів історії.


Мотоцикл заводу КМЗ одинадцятої серії почав своє існування ще з далеких вісімдесятих років, а випуск цього екземпляра закінчився у важкому для підприємства 1992 році.

За свої дванадцять років не припиняючого виробництва завод зміг задовольнити наростаючу потребу в легкому транспорті, запропонувавши споживачеві якісний товар. Спочатку одинадцята модель створювалася як прототип популярного німецького мотоцикла компанії BMW R71, тільки трохи модернізований на радянський лад. Загалом, мотоцикл, хоч і "скопійований", вийшов дуже навіть нічого. А головне, "залізний кінь" отримав неповторну харизму, що виділяє його на тлі інших двоколісних карет.

Мотоцикл МТ "Дніпро" не можна назвати компактним. Розміри серії МТ завжди вражали, особливо дивували вічні супутники мотоциклів - візки. Навіщо завод встановлював їх аж до останніх днів - невідомо. Адже без зайвого вантажу "Дніпро" б заграв зовсім іншими фарбами.


А так доводиться задовольнятися товстою кормою і великою вагою. Довжина усього мотоцикла від переднього колеса до кінчика заднього крила становить 2500 міліметрів. Ширина, разом з візком становить 1700 мм (майже квадрат). Висотою мотоцикл 1100 міліметрів. Колісна база теж нічого - вона "розтягнулася" на 1530 міліметрів. Як видно, габарити чималенькі. Вага мотоцикла ще більше приводить у трепет. І ніяка "дієта" не допоможе цьому диву. При вазі 335 кілограм, мотоцикл "Дніпро 11" стає найважчим вітчизняним твором мотопрому.

Мотоцикл "Дніпро" представляє собою класичний байк. Це означає, що у екземпляра даної моделі обов 'язково повинні бути відповідні відмінності.

Класичні мотоцикли - це, перш за все, мотоцикли для людей. Вони повинні бути зручними, тому що їхнє завдання пов 'язане з довгими переїздами. І в першу чергу потрібно звернути увагу на сідло. МТ 11 володіє двома типами посадкових крісел: роздільні та цільні. Зрозуміло, що чим більше сідло, тим краще. Тому бажаний вибір - це цільне сідло. На ньому можна прийняти будь-яку зручну позу і довго їхати.

Його можна використовувати як туристичний стіл або щось подібне. До того ж роздільні крісла схожі на велосипедні сідла, зняті з радянського велосипеда "Україна". А це зовсім не підходить до стилю "байкера". Будь-яке крісло, будь воно першого або другого типу, забезпечує пряму посадку. Це означає, що водій не сидить, скорчившись у дугу. Пряма посадка не напружує спину, а це дуже важливо в довгій дорозі. Єдине, що відбиває бажання назвати мотоцикл "Дніпро" еталоном класики - це нікому не потрібний візок. Вона сильно псує вигляд, а з технічними показниками цього мотоцикла, з його зручністю красивий вид вивів би старий "Дніпро" на вершину слави.

Мотоцикл "Дніпро" спочатку славився своїми "бойовими" характеристиками. Адже що ще може компенсувати небагато, але неприємні помилки в дизайні і конструкції. Двигун мотоцикла "Дніпро" заслуговує на окрему увагу і вшанування. У той час, коли всі мотоцикли роз 'їжджали на слабеньких двотактних двигунах, Київський мотоциклетний завод випускав продукцію з чотиритактними моторами. Отже, мотоцикл "Дніпро" володіє двома циліндрами опозиційного типу. Як вже раніше було зазначено, вони належать до числа чотиритактних систем. Движок "їсть" бензин з октановим показником не нижче 76 (найкраще заправне паливо для мотоцикла - це АІ 80). Система охолодження, на жаль, повітряного типу, тому взимку доводиться заклеювати половину радіаторної сітки клейонкою. Влітку ж, якщо сильно спекотно, - "прохолоджуватися" біля узбіччя, іншого виходу немає. Система гальмування теж накульгує.

На передньому і задньому колесі стоїть барабанне гальмо. Це застарілі і малоефективні сегменти, особливо якщо згадати велику вагу мотоцикла.

"Дніпро" примітний і історичний тим, що саме на нього в перший раз поглянули не з того ракурсу. Якщо точніше, серія МТ вперше стала тюнінгуватися умільцями. Класичний байк вони перетворювали на вальяжний "чоппер". Додавали і замінювали сегменти новішими. Електростартер, загнуті вихлопні труби, дискові гальма - все це перероблялося в гаражах. Зміни відбувалися і з зовнішнім виглядом. Ненависний візок прибирали. Цього вже вистачало для створення цукерки. Фарба і символічні деталі - і ось абсолютно новий мотоцикл гордо їздить по дорогах.