Мотоцикл "Іж Планета 5": історія вітчизняних мотоциклів

Напевно, бажання осідлати коня, нехай навіть і сталевого, дісталося нам від наших предків. Зараз мотоцикл - це свого роду символ свободи і незалежності, можливо, саме тому безліч молодих людей (і не тільки) марить про купівлю свого двоколісного агрегату. Але перш ніж говорити про конкретні моделі, варто зануритися в історію створення такого чудового засобу пересування.

Історія мотобудівництва

Вперше про мотоцикли Російська Імперія дізналася наприкінці 19 століття, але то були іноземні моделі, про своє виробництво ніхто й помислити не міг. Але вже до 1914 року в Ризі, на заводі Лайтнера, був зібраний перший легкий мотоцикл на базі велосипеда. Щоправда, деталі для них привозили зі Швейцарії (фірма "Моторев"). Наступні революційні події і Перша світова війна не дозволили розвинутися цій галузі.

Все змінилося, коли в 1928 році за справу взявся талановитий молодий інженер Можаров: їм було сконструйовано цілий ряд мотоциклів, називалися вони "ІЖ 1-5" (прототипи "ІЖ Планета 5"). З часом техніка все вдосконалювалася, але війна зупинила виробництво, змусивши завод знову випускати зброю. І тільки після перемоги мотобудівництво стало підніматися в гору, було випущено безліч різних моделей і їх варіацій, мати свій мотоцикл стало популярним. На жаль, успіх тривав недовго - вже через два десятиліття стало модно мати автомобіль. У зв 'язку з цим виробництво почало вмирати і в кінцевому підсумку практично зійшло нанівець. Але й донині старенькі

"Урал", "Ява" і "ІЖ" (у тому числі і легендарний "ІЖ Планета 5" з візком) служать вірою і правдою мотолюбителям. Спроби реанімувати російський мотопром тривають, хто знає, може, ми ще й почуємо про нову модель від Іжевського мотоциклетного заводу.

Мотоцикл "ІЖ Планета 5"

Лінійка "Планет" завершилася створенням цього двоколісного агрегату з одноциліндровим двигуном. Серійне виробництво почалося 1987 року і тривало аж до 2008 року. Основною характеристикою моделі є висока тяга на низьких обертах, а також можливість приєднання пасажирського візка, вантажного модуля, багажника або колінних щитків. Цей мотоцикл зазнав безліч модернізацій, наприклад, версія "ІЖ Планета 5-01" мала безконтактну систему запалювання, тобто могла завестися без допомоги акумулятора. Стандартні характеристики не змінювалися протягом усього періоду випуску: маса становила 160 кілограмів, обсяг бензобака дозволяв заправити 18 літрів палива, а максимальна швидкість машини становила 120

км/год. Двигун "ІЖ Планета 5" двотактний, одноциліндровий, потужність його близько 22 кінських сил, а робочий об 'єм становить 346 сантиметрів у кубі. Система охолодження така ж, як і у більшості мотоциклів - повітряна. Бензин витрачає економно: при швидкості 60 км/год згорає 4 літри палива, в умовах міста доходить до 6,5. Загалом "Іж Планета 5" позиціонувався як мотоцикл третього класу, призначений для російських доріг. Він знайшов застосування скрізь: і просто як міський засіб пересування, і як транспорт для заміських поїздок (на дачу або на риболовлю), а також як сільськогосподарська техніка. Примітно і те, що він, незважаючи на модифікації, практично не змінився з моменту початку випуску і у деяких власників представлений в оригінальному вигляді.