Мопед "Верховина": характеристики, обслуговування, ремонт

Мопед "Верховина": характеристики, обслуговування, ремонт

Львівський моторний завод, який випускав мопед "Верховина", спочатку спеціалізувався на виготовленні автомобільних причепів. Розробка і виробництво досвідчених малокубатурних микиків почалося в 1958 році. Першими зразками в цьому напрямку стали моторизовані велосипеди. Потім з 'явилася "Верховина 3", яка зіграла значиму роль у розвитку вітчизняної мототехніки тих часів. Машина оснащувалася двотактним мотором об 'ємом 50 кубічних сантиметрів. Потужність двигуна склала дві кінські сили, а його динаміка розгону дозволяла набирати швидкість близько 50 км/год. Начинка агрегату була характерною для свого класу, тому розробники зробили акцент на поліпшеному дизайні техніки.


Відмінною від попередників особливістю мопеда "Верховина 3" стали колеса меншого діаметра, а також трубчаста рама зварного типу. Завдяки такій конструкції вдалося підвищити потужність агрегату і знизити його масу до 51 кілограма. На двоколісній техніці з 'явилася модернізована передня вилка, а також покращилася посадка. Задня вилка фіксувалася до рами за допомогою різьбових втулок і болтів. Це дало можливість знизити ступінь зносу елемента при качанні. На гальмівних колодках з 'явилися захисні упори з можливістю зміни або поповнення компенсуючих шайб, що продовжило робочий ресурс вузла.

На перших версіях паливний резервуар фіксувався на кронштейнах, а у мопеда "Верховина" він кріпився за бурт. Дане рішення дозволило уникнути появи тріщин на кріпильних елементах. Перед пуском в серію розглянутий микик пройшов ряд випробувань, подолавши в сумі більше п 'яти тисяч кілометрів. З 1972 по 1974 рік були випущені 4-та і 5-та серія цієї техніки. Вони відрізнялися параметрами двигунів і невеликими халепами дизайну.

Особливу увагу в розглянутої лінійці варто приділити мопеду "Верховина 6". Тут вже можна говорити про кардинально іншу категорію. По-перше, велосипедні педалі замінили кік-стартером. По-друге, агрегат обладнали двотактним силовим агрегатом на 2,2 кінських сили, двоступеневою коробкою передач з керуванням на лівому боці керма і трохи допрацювали екстер 'єр.


Високе кермо і збільшене сидіння гарантували комфортну і м 'яку посадку. При цьому широкі шини і м 'яка оновлена підвіска відповідали за зручність переміщення по складних дорогах. Багажник залишився на своєму місці, витримував без проблем навантаження в 15 кг.

Новий микик став важчим більш ніж на три кілограми, однак це не позначилося на його маневреності і швидкісних параметрах. У 1981 році з 'явилася сьома версія, оснащена мотором з безконтактним вузлом запалювання, новим карбюратором і потужним генератором. Незважаючи на всі нововведення, швидкість цього агрегату склала всього 40 км/год. Зі змін можна відзначити вдосконалені ліхтарі та винесення контрольних приладів на кермо.

Нижче наведено технічні характеристики мопеда "Верховина" шостої серії:

  • Тип силового агрегату - бензиновий карбюраторний двотактний мотор.
  • Робочий обсяг - 49.8 кубічних сантиметри.
  • Компресія - 8.5.
  • Хід поршню - 44 мм при діаметрі 38 мм.
  • Тип харчування - бензин, змішаний з маслом.
  • Показники потужності - 2.2 осередок. сили при 5200 обертах на хвилину.
  • Запалювання мопеда "Верховина" - контактного типу, що агрегують з генератором змінного струму.
  • Трансмісія - механічна коробка передача на два діапазони з ланцюговим редуктором.
  • Довжина/ширина/висота - 1,77/0,72/1,2 м.
  • Кліренс - 10 см.
  • Гальмівна система - барабанного типу.
  • Підвіска - спереду - телескоп, ззаду - маятниковий блок з пружинами.
  • Вага - 53.5 кг.
  • Витрата пального на 100 км - близько 2.2 л.

"Верховина" отримала гідного конкурента навесні 1981 року. У цьому сезоні вийшла одна з найбільш значущих моделей - "Карпати". Микик оснащувався трубчастою рамою, виделкою-телескопом з пружинною амортизацією, а також задньою підвіскою маятникового типу і взаємозамінними колесами.

Новий агрегат обладнався мотором Ш-58, об 'ємом 50 кубічних сантиметрів і потужністю, що дорівнює двом коням, або вдосконаленим аналогом Ш-62 з безконтактною системою запалювання. Межа швидкості цієї техніки склала 45 км/год. "Карпати" дуже були схожі в конструктивному плані на ризьку "Дельту".

Серед основних відмінностей між "Верховиною" і "Карпатами" стала наявність у останнього моніка зміненої форми паливного резервуара, глушника і бічних кожухів. Конструктори збільшили гарантійний період пробігу до 8 тисяч кілометрів, тоді як у "Верховини" він не перевищував 6 тисяч. Робочий ресурс зріс на 3 тисячі кілометрів до першого капітального ремонту.

Незважаючи на застарілі радянські технології, розглянута техніка на той час була флагманом у своєму класі і відрізнялася пристойними характеристиками. Ще одним плюсом є те, що ремонт мопеда "Верховина" можна було виконати своїми руками, без використання спеціальних пристосувань. Найчастіше цього потребував "движок", який умільці перебирали, модернізували і використовували знову. Благо проблем із запчастинами не було.

Вже в 1989 році число випущеної малокубатурної техніки на двох колесах від Львівських виробників склало майже 140 тисяч одиниць. Це з урахуванням того, що в 80-х роках минулого століття комбінат скоротив випуск цих машин практично вдвічі, через падіння попиту. Для залучення покупців стали розроблятися нові моделі для любителів швидкої їзди ("Спорт") або мототуризму ("Турист" з вітровим склом). Після розвалу Союзу завод практично припинив своє існування і випуск легкомоторної техніки.