Внутрішній світ велоперегонів на далекі відстані: 65-річний чоловік планує подолати американське шосе 66

У велоперегонах на надзвичайно далекі відстані (ультрадистанції) беруть участь унікальні спортсмени: вони не лише готові робити те, що й більшість велосипедистів, а ще їздять кілька разів на тиждень та прагнуть розширити межі людської витривалості в процесі.

Це явище набирає популярності в різних країнах, де завзяті ультравелосипедисти часто вирушають у подорожі на сотні, а то й тисячі кілометрів.

Але хто ці люди й що мотивує їх виконувати таку виснажливу роботу, коли вони могли б просто відпочивати вдома?

Що мотивує велосипедистів долати надзвичайно далекі відстані?

Ультраперегони вимагають надзвичайної фізичної самовідданості, яку чимало критиків порівнюють із залежністю. Це до певної міри може бути правдою, але важко уявити, що це так само небезпечно для життя, як алкогольна чи ігрова залежність.

На відміну від інших моделей залежної поведінки, велосипедисти, що спеціалізуються на надзвичайно далеких відстанях, безумовно, присвячують весь свій вільний час такому захопленню, часто знаходячи спільноту однодумців. У цих спільнотах панує атмосфера товариськості та взаємної поваги, що й допомагає долати межі людських можливостей.

Мета таких велосипедистів може здатися екстремальною для пересічної людини, але вона часто є досяжною, вимірюваною та пов’язана з особистим зростанням. Наприклад, підкорення місцевої гори за рекордний час дає їм те, над чим варто працювати, а також величезне задоволення після досягнення мети.

Такий постійний пошук нових труднощів чи нового особистого рекорду є рушійною силою, що підіймає велосипедистів із ліжка вранці. Спільнота, частиною якої вони стають у процесі, уже є вишенькою на торті.

Велосипедисти на надзвичайно далекі відстані: кілометри розуму

Крістоф Аллегаерт (allegaertk / Instagram)

Світ ультравелоспорту знає багатьох людей, які потрапили в заголовки новин, допомагаючи переосмислити межі людського потенціалу на велосипеді.

Водночас, з усією повагою, це лише звичайні люди. Наприклад, чимало велосипедистів знають Крістофа Аллегаерта, шкільного вчителя з Бельгії.

В одному з інтерв’ю він поділився своєю простою філософією: слухати своє тіло, їсти, коли голодний, спати, коли втомлений, і їхати своїм шляхом. Такий підхід, разом із майже надприродною здатністю витримувати великі навантаження, допоміг йому перемогти в Трансконтинентальних, Транссибірських та Індійсько-Тихоокеанських перегонах.

Під час перегонів він пережив чимало яскравих галюцинацій, однак їх затьмарила чиста радість від подолання меж власних можливостей. Його тур бельгійськими містами під назвою «Monopoly Ride» (монопольне турне) є чи не найвідомішою його подорожжю, що показує, що він і досі вважає за краще їздити ближче до дому.

Тим часом Емілі Чаппел, письменниця та ораторка-фрілансер, потрапила на цю сцену випадково, коли шукала ще складнішу мету — бажання випробувати власні можливості.

За словами Емілі, зосереджений на самозабезпеченні та тривалих велосипедних подорожах спосіб життя готує її до таких виснажливих змагань. Вона не дотримується жорстких планів харчування й тренувань, а покладається на власну набуту під час кочового життя фізичну форму та дієту з високим вмістом жирів і білків та низьким вмістом цукру.

Чаппелл каже, що її заспокоює спокійний ритм крутіння педалей, навіть попри пильну увагу онлайн-глядачів. Водночас жінкам-початківцям, які прагнуть її наслідувати, вона дає дуже глибоку пораду: «Це набагато простіше, ніж ви думаєте, і ви здатні зробити куди більше, ніж уявляєте».

Перегони шосе 66

Джо Барр (irishnews.com)

Є ще один спортсмен, який нещодавно потрапив у новини, і його історія, можливо, найцікавіша.

Джо Барр прожив 2 різних етапи у велоспорті: молодий, титулований шосейний перегонник виборов чимало нагород на державному рівні та медаль Ігор Співдружності. Водночас тепер цей ветеран спортивної витривалості прагне слідувати своєму справжньому покликанню.

Зараз Барру 65 років, і його прагнення до подолання екстремальних меж велоспорту стало сильнішим, ніж будь-коли.

«Довга дорога — ось де справжня радість», — розповідає Барр у подкасті «Going Long» від Cycling Weekly. «Це глибоке задоволення, тріумф на моїх умовах, посилений перемогами».

Його рекорди говорять самі за себе: численні перемоги в «Race Across America», разом із перемогою у своїй віковій групі, 2 титули «Race Around Ireland», Чемпіонат світу з велоперегонів на надзвичайно далекі відстані 2023 року, а також колекція рекордів світу й Гіннеса.

Рецепт витривалості Барра простий — якісне харчування та багато сну.

«Моє захоплення людським двигуном перевершило мою цікавість до самого велосипеда», — пояснив Джо. «Я завжди ставив на перше місце розуміння того, як функціонує тіло, а не механіку транспортного засобу».

Його партнерство з дружиною Джилл, дієтологом, має важливе значення для його команди «Barr Ultra World Endurance Cycling Team». «Знання Джилл змінили правила гри», — визнає велосипедист. «Вирішальне значення мають створені нами основні засади харчування».

Його підхід до харчування є прагматичним, орієнтованим на натуральну їжу та заперечення міфу про «чарівні зілля».

Таке прагнення до відновлення доповнює його напружені тренування: 6 днів на тиждень, 5–6 годин на день і з подовженими заняттями у вихідні. «Своїми результатами я завдячую чіткій структурі», — зізнається спортсмен. «Регламентований підхід до велоперегонів на далекі відстані повністю відповідає моєму баченню світу».

Що він планує робити далі? Встановити рекорд Гіннеса, подолавши легендарне шосе 66 у 66 років.

Велосипедний маршрут шосе 66 (adventurecycling.org)

«Наступного року шосе 66 виповнюється 100 років», — зазначив Барр. «Це майже 4 000 кілометрів через 8 американських штатів. Ми вивчимо маршрут у червні цього року, а в червні наступного року спробуємо встановити рекорд. Дехто вже намагався це зробити, але жодній людині це не вдалося».

Барр сподівається стати першим велосипедистом, який досягне такої неймовірної мети. Якщо йому це вдасться, він заслужено здобуте звання чи не найвидатнішого велосипедиста на надзвичайно далекі відстані всіх часів.