Двигун ГАЗ-53: технічні характеристики, еволюція та сучасне застосування

Базовий ГАЗ-53 із двигуном ЗМЗ-53 почав випускатися малими партіями з літа 1964 року. Окрім силового агрегату, машина отримала зчеплення іншої конструкції та модернізоване електрообладнання. Підвіску й задній міст із гіпоїдною головною парою також було вдосконалено. Зовнішньою відмінністю стало зміщення фар униз облицювання радіатора — на відміну від попередньої версії ГАЗ-53Ф, де вони розташовувалися зверху.

Конструкція двигуна ЗМЗ-53

Блок циліндрів ЗМЗ-53 виготовлявся з алюмінієвого сплаву АЛ4 методом лиття під тиском — це було світове ноу-хау, яке дозволило зменшити масу деталі більш ніж на 20 кг, а довжину — на 45 мм. Загалом мотор являв собою класичний V-подібний чотиритактний двигун із розподільчим валом у розвалі блока та штанговим приводом клапанів. При робочому об'ємі 4254 см³ двигун розвивав крутний момент до 29 кг·м у діапазоні 2000–2500 об/хв, а максимальна потужність через обмежувач обертів не перевищувала 115 к.с. при 3200 об/хв. Ступінь стиску становила 6,7, що дозволяло використовувати бензин А-76.

Габаритні характеристики автомобіля ГАЗ-53

• Довжина — 6395 мм
• Ширина — 2380 мм
• Висота по кабіні (без навантаження) — 2220 мм
• Довжина платформи — 3740 мм
• Ширина платформи — 2170 мм
• Висота бортів — 680 мм
• Максимальна маса причепа — 4000 кг
• Споряджена маса — 3200 кг
• Вантажопідйомність — до 4000 кг

Примітно, що протягом усього виробництва базові параметри циліндрів (92 мм х 80 мм) залишалися незмінними, що спрощувало ремонт та уніфікацію запчастин.

Системи живлення, мащення та охолодження

Паливо подавалося примусово за допомогою діафрагмового бензонасоса Б9Д продуктивністю до 140 л/год, встановленого на картері двигуна. Первинна фільтрація здійснювалася щілинним фільтром з відстійником, а перед карбюратором додатково стояв сітчастий фільтр тонкого очищення. Паливний бак ємністю 90 л розташовувався на рамі під кабіною.

Перші версії ЗМЗ-53 оснащувалися двокамерним карбюратором К-126Б із падаючим потоком, механічним економайзером, прискорювальним насосом і пневматичним обмежувачем обертів. Повітря очищувалося в інерційно-масляному фільтрі з двоступеневою системою та змінним капроновим елементом.

Система мащення — комбінована: під тиском і розбризкуванням. Очищення масла здійснювала центрифуга, а тиск створювався шестеренним насосом із забором із піддона. Двигун мав масляний радіатор з повітряним охолодженням, встановлений перед основним радіатором рідинної системи. Опціонально монтувався рідинний підігрівач ПЖБ-12 для полегшення пуску в холодну пору.

Перша модернізація: ГАЗ-53А

У червні 1965 року з’явилася вдосконалена версія ГАЗ-53А. Вантажопідйомність зросла до 4000 кг. Для компенсації навантажень посилили передню вісь (збільшено перетин двотаврового профілю), застосували довші шкворні з посиленими втулками. Поперечна рульова тяга тепер проходила над важелями рульової трапеції, а не під ними. Було встановлено жорсткіші амортизатори передньої балки та модернізовано рульовий механізм.

Друга модернізація: ГАЗ-53-12

У 1983 році модель отримала індекс ГАЗ-53-12 із вантажопідйомністю 4500 кг. Двигун ЗМЗ-53-11 отримав нові головки блока з гвинтовими впускними каналами, збільшену до 7,0 ступінь стиску (під бензин А-76) і карбюратор К-135. Це дало приріст потужності на 5 к.с. і зниження витрати палива на 5–7% залежно від режиму роботи.

З січня 1988 року головки блока отримали високотурбулентні камери згоряння. Випускалися два варіанти головок — зі ступенем стиску 7,0 та 7,6, обидва розраховані на бензин А-76. Поршні змінили профіль, а канавки під компресійні кільця стали меншими за висотою. Також змінився матеріал поршневих кілець.

Третя модернізація: ЗМЗ-511

ГАЗ-53-12 випускався до 1989 року, після чого його почав замінювати ГАЗ-3307. До цього моменту було приурочено випуск двигуна ЗМЗ-511. Він отримав новий розподільчий вал з іншою кривизною профілю кулачків, карбюратор К-135М і ступінь стиску 7,6. Удосконалення торкнулися також електрообладнання, матеріалів деталей і способів фіксації вузлів. Потужність зросла до 125 к.с. при 3200–3400 об/хв, а крутний момент — до 30 кг·м при 2000–2500 об/хв.

ГАЗ-53 у наш час

Попри те, що виробництво тривало майже 30 років, багато машин досі в експлуатації. Частина з них переобладнана на дизельні двигуни, але значна кількість продовжує їздити з рідним бензиновим мотором. Основний недолік — невисока економічність, яка не завжди відповідає сучасним вимогам. Власники також критикують незручну та холодну кабіну, жорстке сидіння та відсутність гідропідсилювача керма. Водночас простота експлуатації та ремонту, універсальність шасі та низька ціна залишаються вагомими перевагами, особливо в сільській місцевості. На базі ГАЗ-53 створено безліч надбудов: асенізаційні машини, цистерни, фургони, самоскиди, комунальна та пожежна техніка.

ЗМЗ-511 сьогодні

Точна кількість випущених восьмициліндрових двигунів невідома, але лише ГАЗ-53 у різних виконаннях було вироблено понад 4 млн одиниць. Цими моторами також комплектували ГАЗ-66, автобуси ПАЗ і КАвЗ. На сьогодні в експлуатації залишаються сотні тисяч таких агрегатів. За даними заводу-виробника, досі випускаються дві моделі об'ємом 4,25 л — ЗМЗ 513.10 та ЗМЗ 511.10, які ведуть свою історію від ЗМЗ-53.

Двигун ГАЗ-53 став символом радянського автомобілебудування завдяки надійності, ремонтопридатності та здатності працювати в найскладніших умовах. Його еволюція від ЗМЗ-53 до ЗМЗ-511 демонструє поступове вдосконалення конструкції з акцентом на підвищення потужності, зниження витрати палива та адаптацію до сучасніших вимог. Незважаючи на архаїчність, цей двигун залишається затребуваним завдяки простоті та дешевизні обслуговування, що робить його актуальним навіть у XXI столітті.